- позбавлений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до позбавити. || Який не має чого-небудь. Позбавлений права громадянства.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
позбавлений — (чого), вільний (від чого) … Словник синонімів української мови
позбавлений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
безглуздий — (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), нісенітний, неподобний, несусвітний, несосвітенний; беззмістовний (про діяльність позбавлений рації, сенсу); нерозумний, абсурдний, дурний, ідіотський; недоладний; парадоксальний, алогічний (який… … Словник синонімів української мови
безпідставний — (позбавлений підстав), безґрунтовний, непідпертий, безпричинний; не(в)мотивований, необґрунтований, неслушний (позбавлений фактів, доказів); неправомірний (який здійснюється без законних підстав); голослівний (перев. про твердження, заяви,… … Словник синонімів української мови
аморальний — (позбавлений моралі; що суперечить моралі), неморальний, розпусний, розбещений; непохвальний, безчесний, безсовісний, безпринципний (про вчинок) … Словник синонімів української мови
бездарний — (позбавлений будь якого таланту; створений неталановитою людиною), нездар(н)ий, неталановитий, сірий, некебітний, безхистий, у[в]богий … Словник синонімів української мови
бездоганний — (позбавлений будь яких вад), непорочний, безпомилковий, незаплямований … Словник синонімів української мови
бездумний — (позбавлений будь яких думок, міркувань), безтурботний, легковажний … Словник синонімів української мови
беззмістовний — (позбавлений змісту, убогий змістом), малозмістовний, порожній, пустий, неглибокий, пустопорожній; безпредметний (про тему розмови, суперечки тощо); пустодзвонний (про фрази, слова тощо) … Словник синонімів української мови
безрадісний — (позбавлений радости), сумний, нерадісний, журливий; похмурий, невеселий (який не викликає радости) … Словник синонімів української мови